«До нас прийшла лялька» – нові можливості застосування іграшки в педагогічному процесі

Наталія Дятленко
Доцент кафедри, канд. псих. наук

lalkaПедагоги дошкільних закладів знаходяться в постійному пошуку ефективних  педагогічних технологій, практик, які б викликали емоційний відгук дитини та стимулювали до активних дій. Розмитість виховних цілей, опора на другорядні для дитини мотиви, ігнорування сучасних тенденцій розвитку суспільства та особливостей сприймання нею світу, бажання дорослих будь що сьогодні і тут побачити результат, що часто має лише зовнішні маркери – все це притлумлює ріст тендітних паростків відповідальної самостійної особистості – майбутнього громадянина.

Невдало використані педагогічні прийоми не тільки не дають бажаного педагогічного ефекту, а що значно гірше – руйнують довіру до дорослого, формалізують стосунки, позбавляють дитину впевненості в тому, що вона є вагомою особою, яка може змінювати світ навколо себе.

У зв’язку з цим, запропонована педагогічна методика «Лялька як персона: педагогічний підхід для соціального і психологічного розвитку дитини», що впроваджується Всеукраїнським фондом «Крок за кроком» за підтримки Фонду Чарльза Стюарта та Фонду «Інститут Відкритого Суспільства» викликала живий інтерес у всіх залучених педагогічних працівників. Методика покликана допомогти дитині позитивно сприймати себе в різних ситуаціях, шанувати свою родину та родини інших; співчувати, чути інших і вчитися один у одного; оволодіти навичками постояти за себе у ситуаціях несправедливості і упередження; переносити навички у спілкуванні з лялькою на реальні ситуації життя.

Лялькою діти не граються, вона за легендою живе десь в іншому місці і лише періодично «приходить» до них, щоб розповісти про себе, поцікавитися їхнім життям, презентувати певну життєву ситуацію, попросити поради щодо приємних і радісних та не дуже ситуацій. Лялька-персона позиціонується як дитина, що має свою історію життя (так само як і будь-яка дитина): ім’я, батьків, місце проживання,  уподобання, інтереси, у неї щось добре виходить, а щось ні, щось вона полюбляє робити, а щось ні.

Наприклад, під час однієї із зустрічей йшлося про «дівчачі» та «хлоп’ячі» іграшки і на початку розмови один хлопчина рішуче заявив, що хлопчики ні в якому разі не повинні брати до рук ляльок, готувати їм їжу, все це мають робити дівчатка і т.д. Діти почали розповідати ляльці про свої ігри та іграшки, про ситуації, коли їм подобається гратися і тими іграшками, в які за правило граються діти іншої статі. Лялька «підтримувала» розмову, ставила уточнюючі запитання і під кінець розмови діти дійшли висновку, що варто гратися в ті іграшки, які тобі подобаються.

У педагогів-практиків може виникнути закономірне питання: чому саме так має розгортатися методика? У чому її виховний ефект? Спробуємо відповісти. Вихователь через ляльку викликає дітей на щиру розмову, підтримує намагання ділитися почуттями і переживаннями, об’єднує в бажанні допомогти порадою тому, хто цього потребує. У атмосфері довіри та прийняття будь-якої точки зору діти починають розуміти, що інші переживають щось подібне і цими переживаннями можна ділитися. Завдання педагога полягає в тому, щоб  у подальшому допомогти дітям переносити навички, що засвоєні в процесі взаємодії з лялькою, на реальні життєві ситуації.

Наводимо приблизну схему міні-бесіди з лялькою, що відбулася в ДНЗ №138 м. Києва

Зустрічі 3. «У групі новачок»

Вихователь: До нас прийшов наш друг Макар. Він говорить всім «привіт»!  Макар хоче розповісти свою історію. У  нього є друг, його звати Рома. Він зі своєю сім’єю нещодавно переїхав до нашого міста. Раніше Рома з родиною жив у Донецьку. Він дуже радий, що більше не чує страшних вибухів і йому не потрібно більше ховатися у підвал. Рома залишив вдома свої іграшки і дуже  сумує за своїми друзями, з якими він ходив у дитячий садок.

Макар каже, що дуже хоче допомогти Ромі звикнути до нового міста і знайти нових друзів, але не знає  як. Макар запитує:

-         що ви відчували, коли потрапляли в якесь нове місце?

-         Як можна допомогти Ромчику почувати себе тут добре?

-         Що можна показати Ромі в нашому місті?

-         Як ще можна підтримати Ромчика?

Вихователь: Макар говорить, що він тепер зрозумів, як допомогти Ромчику: він скористається порадою Саші і запропонує погратися новою грою; йому дуже сподобалася ідея Маринки запросити Ромчика з батьками на екскурсію по місту.  Макар дякує всіх дітей за хороші поради.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*