Виховуємо обдаровану дитину

odarennie-01[1]О. І. Савенков, автор книги «Одаренный ребенок дома и в школе» визначає обдарованість як потенціал особистості, комплекс нереалізованих можливостей. Для чого ж необхідно розвивати цей потенціал?

Мало хто з батьків поставить собі завдання виростити генія. Але чи варто від цього відмовлятися? У більшості батьків відсутні такі високі вимоги. Розвиваючи інтелектуальні й творчі здібності дитини, ми зазвичай обираємо більш приземлену мету: престижну, високооплачувану роботу, що забезпечує благополучне, самодостатнє життя.

    Поняттям «обдарованість» визначається лише потенціал особистості, якісь можливості, що можуть бути реалізовані, але, як стверджує статистика, найчастіше вони виявляються непотрібними.

Особистісні властивості, що е характерними для видатних людей, описані давно. Прагнення до формування й розвитку таких якостей ми розглядаємо як основне завдання в процесі виховання майбутнього генія. Забезпечити йому суспільне визнання ми неспроможні, але формувати й розвивати потрібні якості особистості ми можемо й повинні це зробити.

Отже, якості, що розглядаються в культурно-освітній традиції як, безумовно, цінні – це те, до чого ми маємо прагнути, на що варто звернути особливу увагу під час розвитку й виховання обдарованої дитини.

ОСОБЛИВОСТІ ВИХОВАННЯ В СІМ’Ї

 

Методи, якими необхідно користуватися батькам:

  • подавати приклад (найбільш ефективний у дошкільному і молодшому шкільному віці);

  • предметно-просторове середовище припускає створення в домашніх умовах оточення, що сприяє прояву і розвитку творчих здібностей дитини;

  • заражати дітей своєю любов’ю до творчості;

  • бути гнучким, уміти дотримуватися ситуації;

  • виховувати в собі звичку говорити якнайчастіше «так»;

  • демократичний стиль спілкування;

  • боротися з усілякими проявами конформізму (пристосовництво,бездумне наслідування загальних суджень);

  • усіляко підтримувати самостійність дитини;

  • пропонувати дитині такий матеріал, з яким вам самому подобається працювати;

  • не боятися несподіваних питань.

Принципи спілкування з обдарованими дітьми в сім’ї:

  1. Не чекайте, коли ваша дитина подорослішає, починайте займатися з нею з раннього віку. Існують сприятливі вікові періоди для розвитку різних здібностей, і при цьому помічена закономірність: чим раніше функція включена у використання, тим більших результатів можна досягти в її розвитку. Тому чим раніше почати вирішувати з дитиною задачі на розвиток здібностей ефективно мислити, тим на більші результати можна розраховувати.

  2. Домашні заняття з розвитку мислення потрібно органічно вписати у вашу повсякденну взаємодію з дитиною. Ці заняття краще розглядати як спільну гру.

  3. Поєднайте вимогливість до дитини з повагою до неї.

  4. Прагніть діяти послідовно.

  5. Постійно намагайтеся знаходити і використовувати нові, цікаві завдання. Новизна тісно пов’язана з такими важливими явищами, як здивування, інтерес. Пізнання починається з здивування.

  6. Не тягніть час, намагайтеся діяти швидко. Учіть дитину все схоплювати на льоту. Здатність діяти миттєво надзвичайно важлива в житті, особливо при вирішенні складних розумових задач.

  7. Навчіться відчувати настрій дитини. Займайтеся з дитиною лише тоді, коли зона і ви перебуваєте в гарному настрої. Навчіться зберігати гарний настрій протягом усього заняття.

  8. Тривалість занять не повинна бути великою. Встигайте припинити заняття до того, як воно набридне вам або вашій дитині.

  9. Не бійтеся того, що дитина періодично буде ведучим, а ви – тим, кого ведуть.

Батькам у спілкуванні з обдарованими дітьми рекомендується:

  • проявляти серйозне ставлення до запитань і висловлень дитини;

  • надавати можливість демонструвати свої досягнення;

  • надавати дитині місця для занять;

  • демонструвати дитині, що її люблять такою, як вона є, а не за досягнуті успіхи;

  • надавати допомогу в поліпшенні результатів її роботи;

  • привчати дитину мислити самостійно;

  • регулярно читати дитині цікаву в пізнавальному плані літературу;

  • спонукати дитину до фантазування, придумування історій;

  • уважно ставитися до особистих потреб дитини;

  • знаходити час для того, щоб побути з дитиною наодинці;

  • не карати дитину за ненавмисно зроблені помилки;

  • надавати допомогу в її експериментуванні з навколишнім середовищем у пізнавальних цілях;

  • спонукати дитину до того, щоб знаходити проблеми і вирішувати їх;

  • надавати допомогу в її особистісному розвитку;

  • розвивати в дитини позитивне сприйняття своїх здібностей;

  • довіряти дитині;

  • стимулювати самостійність дитини.

Типи батьківського ставлення до обдарованих дітей:

  1. Неграмотний. Ранній і незвичайний розвиток дитини часто не помічають батьки з низьким рівнем освіти або невисоким рівнем культури. Також «не бачать» обдарованої дитини в сім’ях, де виховується одна дитина, через те, що її ні з ким порівняти.

  2. Неприйняття. Ситуація, коли батьки опираються «зарахуванню» своєї дитини до обдарованої.

  3. Звеличування. Постійне підкреслення батьками незвичайності своєї дитини, постійне заохочення в будь-яких ситуаціях. В окремих випадках прагнення ізолювати дитину від інших дітей, які «не доросли» до спілкування з нею.

Типові варіанти батьківської поведінки і відносини,

що стимулюють позитивну поведінку дітей (за Д. Льюїсом)

  1. Я відповідаю на всі запитання і реагую на висловлювання дитини.

  2. Серйозні питання і висловлювання дитини я сприймаю всерйоз.

  3. Я поставив стенд, на якому дитина може демонструвати свої роботи.

  4. Я не лаю дитину за безлад в її кімнаті чи на столі, якщо це пов’язано з творчим заняттям і робота ще не закінчена.

  5. Я виділив дитині кімнату (або частину кімнати) виключно для її занять.

  6. Я показую дитині, що її люблять такою, як вона є, а не за її досягнення.

  7. Я доручаю дитині посильні турботи.

  8. Я допомагаю дитині будувати її власні плани і приймати рішення.

  9. Я беру дитину в поїздки по цікавих місцях.

  1. Я допомагаю дитині поліпшити результат її роботи.

  2. Я допомагаю дитині нормально спілкуватися з дітьми з різних соціальних і культурних шарів.

  3. Я встановлюю розумний поведінковий стандарт і стежу, щоб дитина його дотримувалася.

  4. Я ніколи не говорю дитині, що вона гірша чи краща за інших дітей.

  1. Я ніколи не караю дитину приниженням.

  2. Я забезпечую дитину книгами і матеріалами для її улюблених занять.

  3. Я привчаю дитину мислити самостійно.

  4. Я регулярно читаю дитині.

  5. Я привчаю дитину до читання з дитинства.

  6. Я спонукаю дитину придумувати історії, фантазувати.

  7. Я уважно ставлюся до індивідуальних потреб дитини.

  8. Я знаходжу час щодня, щоб побути з дитиною наодинці.

  9. Я заохочую участь дитини у плануванні сімейних справ і подорожей.

  10. Я ніколи не дражню дитину за помилки.

  11. Я хвалю дитину за вивчені вірші, розповіді, пісні.

  12. Я вчу дитину вільно спілкуватися з дорослими будь-якого віку.

  13. Я спонукаю дитину знаходити проблеми і потім вирішувати їх.

  14. Я не хвалю дитину безпредметно і нещиро.

  15. Я чесний в оцінці своїх почуттів до дитини.

  16. Не існує тем, які я зовсім виключаю для обговорення з дитиною.

Для показника творчих досягнень:

високий рівень — 19-22 балів;

середній рівень — 5—18 балів;

низький — 0-4 бали.

Для показника здатності до саморегуляції:

високий рівень — 21—26 балів;

середній рівень — 7—20 балів;

низький — 0—6 бали.

Поради батькам, які люблять своїх дітей

(за Н. Е. Чепцевою)

  • Дайте можливість дитині бути собою.

  • Зверніть увагу на себе, на свій світ (внутрішній і зовнішній) і місце дитини в ньому.

  • Готуйте себе до «батьківства». Дитина має бути бажаною і любимою задовго до народження.

  • Виражайте свою любов одне до одного (своїх близьких, світу) і дітей.

  • Учіться зберігати й охороняти любов.

  • Цінуйте будь-які досягнення дитини.

  • Будьте терплячими й оптимістичними.

  • Не займайтеся вихованням, не відчуваючи любові.

  • Будьте в згоді із собою.

  • Переконуйте без примушування.

  • Уникайте сварок.

  • Створюйте «об’ємні» ситуації, у яких дитина діє сама.

  • Не створюйте негативних програм (знайте свої страхи).

  • Пам’ятайте, що мислеформи матеріальні.

  • Любов – це турбота про інших.

  • Переживайте прекрасне.

  • Запорука успіху – чистота помислів, почуттів, думок і дій (єдність етичного і естетичного).

  • Не будьте настирливими і грубими.

  • Проблеми дитини – це проблеми батьків, і змінювати треба спочатку себе.

  • Себе змінювати легко і радісно, якщо знаєш як.

  • Якщо не хочеш себе змінювати, проблеми виникнуть більш серйозні.

  • У методах у «згорнутому» вигляді присутня мета.

  • Батьки – тільки руки, що випускають дитину у світ.

  • Враховуйте біологічні ритми свої і дітей.

  • Любіть свою дитину.

  • Поважайте її.

  • Будьте терпимими.

  • Почуйте те, що вам не сказала дитина.

  • Здійснюйте прогулянки по найкрасивіших місцях.

  • Дитина – краще майбутнє. Завмирайте від замилування перед нею.

  • Дитина краща і чистіша дорослого.

  • Будь-яка людина – неповторне багатство.

  • Дитина вчиться всьому гарному від вас, і поганому – теж.

  • Усе, що ви дали дитині, повернеться вам.

  • Досліджуйте, вивчайте, відкривайте дитину.

  • Приймайте дитину такою, як вона є.

  • Хто, якщо не ви? Коли, якщо не зараз?

  • Довіряйте своїй дитині.

  • Цікавтеся її життям.

  • Надихайте на підкорення вершин.

  • Ставте цілі великі й маленькі.

  • Будь-які проблеми дитини – це її життя.

  • Дозволяйте дитині самій приймати рішення.

  • Цінуйте те, що маєте.

  • Відчувайте задоволення від своєї незадоволеності.

  • Не бійтеся проявляти свою любов і словами, і ласкою.

  • Кожен має право на свої почуття і думки та спосіб їх прояву.

  • Учіться у своєї дитини.

  • Любов – вихід у новий вимір, розширення свідомості.

  • У любові є якась таємниця.

  • У любові інша мова – вірші, малюнки, мовчання (не кажучи – говорити).

  • Не залякуйте дитину.

  • Розмовляйте з підлітком, як тільки в цьому виникає необхідність. Підліткам важко чекати.

  • Говоріть просто, правдиво, не приховуйте ніякої інформації.

  • Полюби ближнього свого, як самого себе.

  • Людина – витвір мистецтва.

  • Любов завжди індивідуальна, не схожа на любов інших.

  • Необхідно вміти керувати собою.

  • Головне – культура спілкування, повага до людини, відсутність прояву насильства.

  • Людина може відповісти на всі запитання сама.

АНКЕТИ ДЛЯ БАТЬКІВ.

ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ПРОЯВУ ЗДІБНОСТЕЙ ДИТИНИ

(А. Н. СІЗАНОВ)

Мета: оцінити ступінь обдарованості й талановитості дитини без зв’язку з якою-небудь галуззю прояву інтересів.

Інструкція. На пропоновані запитання відповідати «так» чи «ні».

Скоріше здібна, ніж обдарована

  1. Моя дитина ініціативна, жива, рухлива.

  2. Вона охоче відгукується на все нове.

  3. Любить усе загадкове і незрозуміле.

  4. Часто потребує підтримки старших.

  5. Досить легко відволікається і залишає розпочату справу.

    Якщо на п’ять запитань дана відповідь «так», є певні підстави вважати дитину здібною. Якщо на запитання 4 і 5 дала відповідь «ні», то переходимо до наступних запитань.

Обдарована

  1. Її інтереси досить стабільні.

  2. Її допитливість стійка.

  3. Любить ставити і вирішувати складні запитання.

  4. Часто не погоджується з думкою дорослих.

  5. Має свою точку зору і наполегливо її відстоює.

  6. Розпочату справу завжди доводить до кінця.

  7. Має особливу схильність до повного виду знань або предметів

  8. Наполеглива у досягненні поставленої мети.

  9. Має багато друзів серед своїх однолітків, із кожним знаходить спільну мову.

  10. Ставить багато запитань (у тому числі й на уроках) із предметів, що її цікавлять.

  11. Часто буває егоїстичною.

    Відповіді «так» на всі одинадцять запитань дають підстави припускати, що дитина обдарована. Переходимо до наступних запитань.

Яскрава обдарованість

  1. У багатьох сферах знань, у мистецтві, музиці, літературній творчості виявляє свою обдарованість.

  2. Має одного, максимум двох друзів старшого віку.

  3. Її мова дуже розвинута, характеризується великим запасом слів і глибоким розумінням нюансів мови.

  4. Завжди шукає самостійні рішення.

  5. У спірних питаннях спирається на власне судження, не любить загальноприйнятих думок.

  6. Бере на себе відповідальність у важких ситуаціях.

  7. Часто навколишнім здається «не за віком» дорослим.

  8. Добре знає власні можливості, особливості характеру і своє покликання;

  9. Однаково обдарована у гуманітарних і технічних галузях.

    Позитивні відповіді на ці дев’ять запитань дають серйозні підстави поставитися до дитини як до обдарованої. Пропонується додатково відповісти на запитання, що визначають наявність у неї високого творчого потенціалу.

Додаткові ознаки високого творчого потенціалу особистості дитини

  1. Бажання привнести у виконувану роботу елемент новизни.

  2. Прагнення освоїти незнайому справу.

  1. Виявляє наполегливість у досягненні мети, незважаючи на невдачі.

  1. Спостерігається легкість слухового і зорового запам’ятовування.

  2. Виражена потреба помріяти на самоті.

  1. Здатність до абстрагування, уміння встановлювати віддалені асоціації між    різними предметами і явищами.

  1. Здатність до творчої уяви, створення нового.

ТЕСТИ ДЛЯ БАТЬКІВ

Тести

    Вивчення творчого мислення наставників обдарованих дітей –батьків – виявляється не менш важливим за вивчення розумових здібностей дітей. Високий творчий потенціал дорослого, залученого до виховання творчо обдарованої дитини, дозволяє досягти блискучих успіхів. Отже, ми пропонуємо вам тест, що допоможе оцінити себе.

Який Ваш творчий потенціал?

Виберіть один із запропонованих варіантів відповіді.

  1. Чи вважаєте Ви, що сучасну систему навчання і виховання можна поліпшити?

а) Так;

б) ні, вона достатньо хороша;

в) так, у деяких випадках, але за умов, в яких перебуває сучасна школа,– трохи.

  1. Чи вважаєте Ви, що самі можете брати участь у зміненні системи навчання та виховання?

а) Так, у більшості випадків;

б) ні;

в) так, у деяких випадках.

  1. Чи вважаєте Ви, що деякі з ваших ідей сприяли б значному прогресу в тій сфері діяльності, в якій Ви працюєте?

а) Так;

б) так, за сприятливих обставин;

в) лише деякою мірою.

  1. Чи вважаєте Ви, що в майбутньому відіграватимете дуже важливу роль і зможете щось принципово змінити в системі безперервної освіти?

а) Так, можливо;

б) це мало ймовірно;

в) можливо.

  1. Коли вирішуєте розпочати певну діяльність, чи думаєте Ви про те, що

Ваше починання сприятиме поліпшенню стану справ?

а) Так;

б) часто думаю, але вважаю, що не зумію;

в) так, часто.

  1. Чи маєте Ви бажання зайнятися вивченням дидактики як науки про навчання?

а) Так, невідоме мене приваблює;

б) ні, все, що мені відомо із цієї науки, мені не подобається;

в) все залежить від мети вивчення цієї науки.

  1. Вам часто доводиться займатися порівняно новою справою. Чи маєте

Ви бажання досягти в ній успіху?

а) Так;

б) задовольнюся тим успіхом, якого було досягнуто;

в) ні, оскільки знаю, що успіху досягти неможливо.

  1. Якщо проблему не розв’язано, але це Вас хвилює, чи хочете Ви довідатись про всі теоретичні положення, що можуть допомогти її розв’язанню?

а) Так;

б) ні, досить знань передового досвіду;

в) ні.

  1. Коли Ви зазнаєте невдачі, то:

а) якийсь час уперто продовжуєте розпочате;

б) змиритеся з невдачею;

в) продовжуєте робити свою справу.

  1. Ви вважаєте, що професію слід обирати, зважаючи на:

а) свої можливості і перспективи для себе;

б) значущість та корисність професії, потреби в ній;

в) переваги, які вона надає.

  1. Подорожуючи, чи могли б Ви легко подолати маршрут?

а) Так;

б) ні;

в) так, але тільки в місцевості, яка мені сподобалася.

  1. Чи зможете Ви відразу після бесіди пригадати все, що говорили?

а) Так, легко;

б) запам’ятовую тільки те, що мене цікавить;

в) усього пригадати не можу.

  1. Чи зможете Ви, коли чуєте незнайомий термін у знайомому контексті, повторити його в схожій ситуації?

а) Так, легко;

б) так, якщо цей термін легко запам’ятати;

в) ні.

  1. У вільний час Ви вважаєте за краще:

а) поміркувати на самоті;

б) провести його в компанії;

в) Вам байдуже, Ви все одно розв’язуєте свою проблему.

  1. Ви займаєтеся підготовкою доповіді (повідомлення). Вирішуєте припинити це заняття тільки, якщо:

а) справу закінчено і, як на Вас, відмінно виконано;

б) Ви більш-менш задоволені;

в) Вам не все вдалося закінчити, але є ще й інші справи.

  1. Коли Ви наодинці, то:

а) любите почитати книгу улюбленого письменника;

б) за будь-яку ціну намагаєтеся знайти собі конкретне заняття;

в) розв’язуєте проблему, пов’язану з Вашою роботою.

  1. Коли якась ідея захоплює Вас, то Ви думаєте про неї:

а) незалежно від того, де і з ким перебуваєте;

б) тільки наодинці;

в) тільки там, де не дуже шумно.

  1. Коли Ви обстоюєте якусь ідею, то:

а) можете відмовитися від неї, якщо вислухаєте переконливі аргументи

опонентів;

б) залишитеся при своїй думці, незалежно від того, які аргументи висуваються;

в) зміните свою думку, якщо тиск на Вас буде сильним.

Опрацювання результатів

    Підрахуйте бали, які Ви набрали, таким чином: «а» – 3 бали; «б» – 1 бал; «в» – 2 бали.

Запитання 1, 6, 7, 8 – визначають межу вашої допитливості;

запитання 2, 3, 4, 5 – визначають віру в себе;

запитання 9 і 15 –визначають постійність;

запитання 10 – визначає амбітність;

запитання 11 – зорову пам’ять;

запитання 12 і 13 – визначають слухову пам’ять;

запитання 14 – прагнення бути незалежним;

запитання 16 і 17 – здатність абстрагуватися;

запитання 18 – ступінь зосередженості.

    Ці запитання та твердження і складають основні якості творчого потенціалу людини. Загальна сума набраних балів свідчить про якісний рівень Вашого творчого потенціалу.

49 і більше балів. У вас є творчий потенціал, який надає Вам багатий вибір творчих можливостей. Якщо Ви на практиці зможете застосувати свої здібності, то Вам доступні найрізноманітніші форми творчості.

24 – 48 балів. У Вас цілком нормальний творчий потенціал. Ви володієте якостями, які дозволяють Вам творити, але у Вас є проблеми, що гальмують творчий процес, У будь-якому разі, потенціал дозволить Вам творчо виявити себе, якщо Ви, звичайно, цього забажаєте.

23 і менше балів. Ваш творчий потенціал, на жаль, обмежений. Але, можливо, Ви просто недооцінюєте себе, свої здібності, і відсутність віри у свої сили заважає Вашій творчості? Вам необхідно набути більшої упевненості. Розпочніть якусь нову цікаву справу і доведіть її до кінця. Таким чином Ви й розв’яжете проблему.

Тест II

Шановні батьки!

    Якщо ви хочете зменшити ваші батьківські тривоги й відчути радість під час виховання своїх обдарованих дітей, скористайтеся порадами американського психолога Девіда Льюїса.

    Якщо ви погодитеся з 1/5 цих тверджень, то, імовірно, над рештою вам варто ще поміркувати. Але якщо вони вас цілком улаштовують або хоча б на       90 %, то, мабуть, вам необхідно дещо остудити свій виховний запал і надати більше свободи, як собі, так і дитині.

  1. Я відповідаю на всі запитання дитини наскільки можливо терпляче й чесно.

  2. Серйозні запитання й висловлювання дитини я сприймаю всерйоз.

  3. Я поставив стенд, на якому дитина може демонструвати свої роботи.

  4. Я не сварю дитину за безлад в її кімнаті або на столі, якщо це пов’язане з творчими заняттями й роботу ще не закінчено.

  5. Я віддав дитині кімнату або частину кімнати спеціально для її занять.

  6. Я показую дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за її досягнення.

  7. Я даю дитині посильні доручення.

  8. Я допомагаю дитині будувати її власні плани й приймати рішення.

  9. Я беру дитину в мандрівку цікавими місцями.

  10. Я допомагаю дитині поліпшити результати її роботи.

  11. Я допомагаю дитині нормально спілкуватися з дітьми з різних культурних і соціальних прошарків.

  12. Я встановлюю розумний стандарт поведінки і стежу, щоб дитина його дотримувалась.

  13. Я ніколи не кажу дитині, що вона гірша за інших дітей.

  14. Я ніколи не караю дитину, принижуючи її.

  15. Я забезпечую дитину книгами й матеріалами для її улюблених занять.

  16. Я привчаю дитину мислити самостійно.

  17. Я регулярно читаю дитині.

  18. Я привчаю дитину до читання змалечку.

  19. Я спонукаю дитину до вигадування історій, фантазування.

  20. Я уважно ставлюся до індивідуальних потреб дитини.

  21. Я щодня знаходжу час, щоб побути із дитиною наодинці.

  22. Я дозволяю дитині брати участь у плануванні сімейних справ і подорожей.

  23. Я ніколи не дражню дитину за помилки.

  24. Я хвалю дитину за вивчені вірші, оповідання, пісні.

  25. Я навчаю дитину вільного спілкування з дорослими будь-якого віку.

  26. Я розробляю практичні експерименти, щоб допомогти дитині більше

  27. дізнатися.

  28. Я дозволяю дитині грати із будь-яким мотлохом.

  29. Я спонукаю дитину знаходити проблеми й потім розв’язувати їх.

  30. З-поміж занять дитини я знаходжу такі, що гідні похвали.

  31. Я не хвалю її безпредметно й нещиро.

  32. Я чесний в оцінюванні своїх почуттів до дитини.

  33. Не існує тем, які я вважаю неприйнятними для обговорення з дитиною.

  34. Я даю дитині можливість приймати рішення.

  35. Я допомагаю дитині бути особистістю.

  36. Я допомагаю дитині знаходити телепрограми, що заслуговують на увагу.

  37. Я розвиваю в дитині позитивне сприйняття її здібностей.

  38. Я ніколи не відмахуюся від невдач дитини, говорячи: «Я цього теж не вмію».

  39. Я заохочую в дитині максимальну незалежність від дорослих.

  40. Я вірю в здоровий глузд дитини й довіряю їй.

  41. Я пропоную, щоб основну частину роботи, за яку взялася дитина, вона виконала самостійно, навіть якщо й не впевнений у позитивному кінцевому результаті.

Тест III

(За книгою Доровського О. І.

«Сто порад із розвитку обдарованості дітей»)

    Скористайтеся тестом, що визначає обдарованість і спрямованість дитини до якоїсь сфери діяльності. Тест найбільше підходить для дітей віком від 4,5 до 7 років.

    На пропоновані запитання можливі два варіанти відповідей: «так» – 1 очко; «ні» – 0 очок). За сумою очок визначається результат тестування (див. шкалу результатів).

  1. Чи трапляється дитині знаходити незвичайне застосування якогось предмета?

  2. Чи змінює вона свої схильності?

  3. Чи полюбляє малювати уявлювані предмети?

  4. Чи полюбляє малювати абстрактні картинки?

  5. Чи полюбляє фантастичні історії?

  6. Чи складає розповіді або історії?

  7. Чи полюбляє вирізати вигадливі фігури з паперу?

  8. Чи зробила коли-небудь те, чого не знала, або те, чого не існує?

  9. Чи виникає в неї бажання щось переробити на свій смак?

  10. Чи боїться темряви?

  11. Чи винайшла коли-небудь нове слово?

  12. Чи вважала це слово зрозумілим без пояснень?

  13. Чи пробувала переставляти меблі на власний розсуд?

  14. Чи був удалим її задум?

  15. Чи використовувала коли-небудь річ не за її призначенням?

  16. Чи могла ваша дитина, коли була зовсім маленькою, відгадувати призначення різних предметів?

  17. Під час вибору одягу віддає перевагу не вашому, а своєму смаку?

  18. Чи є в неї власний світ, недоступний оточуючим?

  19. Чи шукає пояснення тому, чого ще не розуміє?

  20. Чи часто просить пояснити навколишні явища?

  21. Чи полюбляє читати книжки без ілюстрацій?

  22. Чи зображує власні ігри або розваги?

  23. Чи пам’ятає та розповідає про власні сни або пережиті враження?

Шкала результатів

Від 20 до 23 очок – дитина дуже кмітлива, здатна мати власну точку зору щодо навколишнього, варто допомагати їй в цьому.

Від 15 до 19 очок – дитина не завжди виявляє свої здібності, вона спритна і кмітлива, лише коли чимось зацікавлена.

Від 9 до 14 очок – значна кмітливість, достатня для багатьох галузей знань, де необов’язковим є власний погляд на речі. Однак для занять творчою діяльністю багато чого бракує.

Від 4 до 8 очок – ваша дитина виявляє творче мислення лише у разі досягнення важливої для неї мети, вона більшою мірою схильна до практичної діяльності.

Менш ніж 4 очки – дитині бракує винахідливості, і вона може досягти успіху як гарний виконавець, навіть у складних професіях.

    За матеріалами книги О. Є. Марінушкіної й Г. В. Шубіної «Родина та обдарована дитина» (X.: Вид. група «Основа», 2008. – с. 191)

Шановні батьки!

    Пишайтеся тим, що Ваша дитина обдарована. Зрозуміти індивідуальність обдарованої дитини можуть тільки батьки-педагоги, які самі зазнають проблем у взаємовідносинах з оточуючим світом і вирішують їх. Немає нічого більш цікавого у житті, ніж загадка походження та розвитку людських талантів і здібностей. Бажаємо вам успіхів у вихованні та розвитку вашої обдарованої дитини, у спілкуванні з нею.

Світлана Пазюк,

викладач кафедри методики та психології

дошкільної і початкової освіти

ІППО КУБГ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*