Вивчення елементів геометрії у початковому курсі математики

pirogova[1]Курс математики – важлива складова навчання і виховання молодших школярів, основоположна частина загальної математичної освіти.

Навчання математики забезпечує формування у молодших школярів ключових компетентностей, основою яких виступає «уміння вчитися» як здатність до самоорганізації в навчальній діяльності.

Серед предметних компетентностей, якими має оволодіти молодший школяр, виокремлено і математичну компетентність яка визначається як особистісне утворення, що характеризує здатність учня створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв’язування навчально-пізнавальних та практикозорієнтованих завдань.

Центральним питанням навчання математики постає опанування учнями предметними математичними компетенціями, що складають основу формування математичної компетентності. Це – обчислювальні, інформаційно-графічні, логічні, геометричні, алгебраїчні складові математичної компетентності.

Отже, зупинимось на геометричній складовій математичної компетентності.

Геометрична складова виявляється у володінні просторовою уявою, просторовими відношеннями (визначати місце знаходження об’єкта на площині і в просторі, розкладати і переміщувати предмети на площині); вимірювальними (визначати довжини об’єктів навколишньої дійсності, визначати площу геометричної фігури) та конструкторськими вміннями і навичками (зображувати геометричні фігури на аркуші в клітинку, будувати прямокутники, конструювати геометричні фігури з інших фігур, розбивати фігуру на частини).

У початковій школі геометрія вивчається як пропедевтичний курс. Метою ознайомлення молодших школярів з елементами геометрії є підготовка їх до вивчення систематичного курсу в основній школі, здатності використовувати набуті знання і вміння під час вивчення інших предметів та для вирішення життєвих завдань.

Вивчення елементів геометрії передбачено змістовою лінією «Просторові відношення. Геометричні фігури». Головне завдання полягає у розвитку в учнів просторових уявлень, уміння спостерігати, порівнювати, узагальнювати й абстрагувати; формуванні у школярів практичних умінь будувати, креслити, моделювати й конструювати геометричні фігури від руки та за допомогою простих креслярських інструментів. У початковому курсі математики в учнів формують уявлення та поняття про геометричні фігури на площині, їх істотні ознаки і властивості; вчать розпізнавати геометричні фігури у просторі та їх елементи, співставляти образи геометричних фігур з навколишніми предметами. Навчальна діяльність, пов’язана із вимірюванням і обчисленням геометричних величин, дозволяє проілюструвати просторові та кількісні характеристики реальних об’єктів, організувати продуктивну діяльність молодших школярів.

    Розвиток просторових уявлень молодших школярів:

Формування початкових геометричних уявлень пов’язане з узагальненням фактів, які сприймаються дітьми через живе споглядання та практичне ознайомлення з предметами і їхнім властивостями. Виконуючи дії з предметами, дитина виділяє колір, величину та форму предметів, а також просторові зв’язки та інше. На основі цих чуттєвих характеристик у дітей формуються певні геометричні узагальнення.

Навчання дітей орієнтування в просторі проводиться під час вивчення всіх начальних предметів, але початкове ознайомлення з просторовими поняттями частіше пов’язується з вивченням елементів геометрії. Розвиток уявлень учнів щодо геометрії положення відбувається  за допомогою спеціально дібраних вправ. У ході їх виконання подаються потрібні пояснення й уточнення, ставляться запитання.

Виконання завдань мають бути пов’язані з різноманітними видами пізнавальної діяльності школярів. Тут може бути  спостереження, вимірювання,  конструювання, малювання, креслення, моделювання з паперу та паличок. Зокрема,  це вправи на конструювання моделей просторових тіл з паперу, з пластиліну, вправи на виготовлення каркасних моделей з лічильних паличок і пластиліну,  завдання з розгортками просторових тіл, з розбірними моделями просторових тіл.

    Формування уявлень та понять про геометричні фігури:

    Важливим етапом формування в учнів геометричних понять є їх початкове введення. Численність ознак, які має геометричне поняття, майже завжди дає змогу виділити з-поміж них доступні для наочного сприймання і достатні для відокремлення його від інших понять. Ці особливості дають можливість здійснення етапу початкового ознайомлення в початкових  класах.

Під час вивчення геометричного матеріалу передбачається розгляд певного геометричного поняття в його розвитку, з опорою на попередні знання про нього, подальший розвиток цих знань з обов’язковим врахуванням потреби в цьому понятті в перспективі – під час вивчення його в середніх та старших класах. Тому вчителям початкових класів, готуючись до пояснення певного поняття, необхідно проаналізувати:

  • що відомо про це поняття з дошкільного періоду або з попередніх уроків математики в школі;

  • що школярі повинні вивчити про це поняття зараз;

  • як це поняття з часом буде ускладнюватися в початковій школі і на який рівень знань про нього діти повинні вийти, закінчивши початкову школу;

  • як це поняття трактується в 5-6 класах та в систематичному курсі геометрії.

Такий аналіз дозволить вивчати поняття з урахуванням принципу наступності: допоможе правильно активізувати попередні знання, визначить, що нове потрібно пояснити, коли і як це нове ускладниться, розкриє пропедевтичні можливості цього матеріалу.

Формуючи поняття про певну геометричну фігуру, вчителю необхідно знати, як ця фігура означається в систематичному курсі геометрії, і враховувати це означення у процесі пояснення: не потрібно вимагати від учнів заучування цього означення, а треба досягти такого рівня усвідомлення форми і властивостей даної фігури, щоб учні самостійно сформулювали це означення на доступному їм рівні.

Вивчення геометричного матеріалу необхібно супроводжувати практичними вправами, при цьому учні будуть сприймати не лише готові геометричні фігури і тіла, вони самостійно будуть створювати і відтворювати досліджувані геометричні форми, використовуючи для цього вирізання і наклеювання, моделювання, вирізання розгорток і склеювання, креслення, конструювання геометричних фігур з інших фігур та інше . Отримані знання використовуються дітьми на практиці не тільки на уроках математики, при обчисленні периметру та площі, а також на уроках художньої  праці, образотворчого мистецтва, на уроках природознавства.

Література:

  1. Богданович М.В., Козак М.В., Король Я.А. Методика викладання математики в початкових класах: – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001. – 368 с.

  2. Богданович М.В., Лишенко Г.П. Пропедевтика геометрії та алгебри в початкових класах. – К.: «Освіта України», 2009. – 240 с.

  3. Державний стандарт початкової загальної освіти // http: //www.mon.gov.ua.

  4. Книга вчителя початкової школи: Довідково-методичне видання /Упоряд. Г.Ф.Древаль, А.М.Заїка. – Харків: Торсінг Плюс, 2005. – 688 с.

  5. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. Ред. О.В. Овчарук. – К.: К. І. С., 2004. – 112 с.

  6. Листопад Н.П. Геометрична складова математичної компетентності молодшого школяра: сутнісна характеристика / Н.П. Листопад // Початкова школа. – 2011. – №8.

  7. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. – К.: Початкова школа, 2006. – 432 c.

  8. Формування ключових і предметних компетентностей молодших школярів у навчальному процесі: теоретичні аспекти:Дайджест 1 /Укл. О.В. Онопрієнко. – Донецьк: Каштан, 2011. – 98 с.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*