Archive for Педагогам початкової школи

Реалізація наскрізного освітнього процесу у дошкільній і початковій ланках освіти

  IMG-3ef55e6d8cf34a0da171d22d69cf4761-V 23 березня 2018 року в Київському міському будинку учителя відбувся круглий стіл  «Реалізація наскрізного освітнього процесу у дошкільній і початковій ланках освіти».

  Організатором круглого столу виступила кафедра методики та психології дошкільної і початкової освіти Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка. Серед запрошених гостей були: Жиліна Т. І., начальник відділу дошкільної освіти Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Белєнька Г.В., завідувач кафедри дошкільної освіти Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка  доктор пед. наук, професор, викладачі кафедри, а також вихователі-методисти столиці.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Кроки реалізації проекту “Початкова школа: освіта для життя”

   Зміни в системі суспільних відносин активно впливають на освіту, вимагаючи від неї мобільності й адекватної відповіді на завдання нового історичного етапу, окреслюючи стратегічні пріоритети розвитку української школи в умовах реформування освіти, що ґрунтуються на основних положеннях базового Закону України «Про освіту», Концепції «Нова школа». Серед головних стратегічних пріоритетів визначено:

- орієнтація на базові цінності розвитку освіти відповідно до світових тенденцій,

- модернізація змісту освіти,

- запровадження адекватної структури української школи,

- 12-річний термін здобуття повної загальної середньої освіти,

- утвердження інноваційного навчання як нового типу організації освітнього процесу,

- застосування компетентнісно орієнтованих методик і технологій навчання та оцінювання результатів навчання,

- удосконалення підготовки педагогічних працівників, здатних стати провідниками змін.

   У зв’язку з реформуванням шкільної освіти варто говорити про нову роль учителя в умовах нової української школи. Автономія навчального закладу надає вчителеві академічну свободу в виборі методів і технологій навчання, програм, підручників і навчальних посібників, побудови авторських освітніх програм. Учитель із транслятора і джерела знань має стати наставником і помічником учня в виборі ним власної освітньої траєкторії, допомогти йому виявити і розвинути свої таланти й здібності, визначитися в майбутньому життєвому шляху. Для цього він має не лише володіти сучасними педагогічними технологіями, умінням управляти індивідуалізованим освітнім процесом, а й бути обізнаним із різними психологічними теоріями індивідуальної і групової роботи з учнями, мати відповідні навички впливу на дитину.

   Зазначимо, що окреслені стратегічні пріоритети розвитку української школи породжують розмаїття проблем її реформування, одна з яких стосуються розвитку професійної компетентності сучасного вчителя. Виникає необхідність змінити підходи в організації післядипломної освіти педагогічних працівників на основі персоніфікованого навчання, тобто створення кожному педагогу умов для оновлення й удосконалення своєї професійної компетентності в прийнятний для нього спосіб. Замовником у цьому процесі має стати сам педагог, якому держава готова надавати необхідні для цього можливості й стимули. У зв’язку з цим особливої ваги набуває питання організації особистісно зорієнтованого проектування змісту, методів, форм, термінів навчання, відповідно до індивідуальних запитів слухачів (потреб, інтересів, можливостей).

    Відповідно, роботу науково-викладацького складу кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти у 2017-2018 н. р. спрямовано на моделювання змісту сучасної післядипломної педагогічної освіти, відбору і структуруванню змісту навчальних програм на компетентнісних засадах та їх впровадження в практику.

   Ключовою ідеєю цих програм є раціональне поєднання логічно побудованої фахової підготовки педагогічних працівників із можливістю побудови власної траєкторії підвищення кваліфікації на основі індивідуальних потреб. Практичною реалізацією цих можливостей стала пропозиція близько 40 різноманітних тем занять вибіркової частини курсів, що стосуються як удосконалення професійних компетентностей педагогічних працівників, так і їхніх особистісних потреб щодо розвитку творчого потенціалу і психологічної підтримки. Реалізація нового змісту освіти дорослих здійснюється на семінарах-проблематизаціях; навчально-діяльнісних іграх; уроках-лабораторіях; рефлексивних семінарах; спільних науково-практичних конференціях та ін.

    efl

    Принциповим напрямом роботи кафедри у цьому навчальному році є популяризація запровадженого Університетом регіонального інноваційного проекту «Початкова школа: освіта для життя», відображення у моделі змісту підвищення кваліфікації педагогів його науково-методичного супроводу.

   Віктор Олександрович Огнев’юк, ректор Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор філософських наук, професор, академік НАПН, науковий керівник педагогічного експерименту «Початкова школа: освіта для життя», підкреслював, що в нині діючій системі освіти вчитель – актор, у запропонованій – він стає режисером. Для досягнення мети експерименту «Початкова школа: освіта для життя» викладачі кафедри О.О. Ліннік, Л.В. Кравчук розробляють рукописи інтегрованих навчальних посібників; О.В. Полякова, В.М. Щербина, М.О. Шопіна, Г.Д. Щекатунова розробили навчальні програми, тренінги для слухачів курсів підвищення кваліфікації, які виокремлюють такі теми, як інтелектуальне, фізичне та емоційне благополуччя учнів; формування у школярів цілісної картини світу на основі глибокої інтеграції змісту освіти; розвиток потреби учнів у постійному самовдосконаленні; значне розвантаження освітньої програми початкової школи; спрямованість на успішну адаптацію дитини до постійно змінюваних обставин життя завдяки розвитку комунікативних здібностей, креативності та критичного мислення; широкі можливості для педагогічної автономії та творчої діяльності тощо.

Методичний кейс: Кловський ліцей № 77

Методичний кейс: гімназія “Міленіум” № 318

ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Реформування початкової освіти:реалії і перспективні шляхи розв’язання проблемних питань

1130 березня 2017 р. на базі Центру моніторингу якості столичної освіти було організовано засідання круглого столу «Нові підходи реформування системи навчання у початковій школі» та проведено дискусію на тему: «Думка вчителів початкових класів та представників батьківської громадськості щодо нововведень у початковій школі».

ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Сапцова Т.О. Презентація результатів соціологічного дослідження         https://drive.google.com/open?id=0B-w4R1fRWbd6N2pWTVd4TDRJUnM

Створення інноваційного корекційно-розвивального простору: здобутки дослідно-експериментальної роботи

Динамічне оновлення стереотипних світоглядних позицій, розвиток психологічних і педагогічних наук, підвищення запитів із боку батьків щодо формування особистості дитини у навчальних закладах, їхньої соціалізації в складних умовах сьогодення зумовлюють освітян знаходити нові, ефективні підходи до організації освітньо-розвивального простору. Особливе місце в освітній галузі відведене спеціальним навчальним закладам.
Під впливом стрімкого інформаційно-технологічного прогресу освітній простір спеціальної школи потребує введення новацій, вдосконалення, розробки і застосування нових підходів, що забезпечили б розкриття індивідуальності дитини з особливими освітніми потребами у процесі самостійної діяльності.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Реалізація компетентнісного підходу в процесі навчання молодших школярів

dity_shkolaСучасне суспільство вимагає виховання самостійних, ініціативних, відповідальних громадян, здатних ефективно взаємодіяти у виконанні соціальних, виробничих і економічних завдань. Виконання цих завдань потребує розвитку особистісних якостей і творчих здібностей людини, умінь самостійно здобувати нові знання та розв’язувати проблеми, орієнтуватися в житті суспільства. Саме ці пріоритети лежать в основі реформування сучасної загальноосвітньої школи, головне завдання якої – підготувати компетентну особистість, здатну знаходити правильні рішення у конкретних навчальних, життєвих, а в майбутньому і професійних ситуаціях.

Сучасна початкова школа не може залишатися осторонь від процесів реформування освіти, що відбуваються нині в Україні.

Ідея компетентнісного підходу – одна із відповідей на запитання, який результат освіти необхідний особистості і затребуваний сучасним суспільством. Формування компетентностей у молодших школярів на сьогоднішній день є однією із актуальних проблем освіти і може розглядатися як вихід із проблемної ситуації, що виникла через протиріччя між необхідністю забезпечити якість освіти та неможливістю вирішити цю проблему традиційним шляхом.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Аукціон педагогічних ідей (в рамках Фестивалю науки)

ayktsionУ рамках фестивалю науки Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка (05.05-25.05.2016) викладачі кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти зініціювали організацію освітнього фестивального проекту «Аукціон педагогічних ідей».
Мета проведення заходу: підтримка, популяризація і розвиток перспективного педагогічного досвіду, альтернативних програм, методів, технологій у дошкільній і початковій ланках столичної освіти.
Учасники освітнього фестивального проекту – науковці вищих навчальних закладів, закладів післядипломної педагогічної освіти, педагогічні працівники дошкільних навчальних закладів, вчителі початкових класів.
На «Аукціоні педагогічних ідей» представлені альтернативні програми, форми, методи та дидактичні засоби розвитку компетентностей дітей дошкільного і молодшого шкільного віку.
Беляєва Т.М. Урок літературного читання. Чарівний каптур (3 клас)
Беляєва Т.М. Урок літературного читання. Чарівний каптур (3 клас): презентація
Гончаренко А.М. Літературні казки як засіб активізації художньо-мовленнєвої активності дітей: відео
Гончаренко А.М. Літературні казки як засіб активізації художньо-мовленнєвої активності дітей: презентація
Дятленко Н.М. Педагогічні практики адаптивної освіти. Навчатися – значить самостійно творити!
Кущова Т.В. Метод проектів у роботі з батьками вихованців ДНЗ № 89 Дарницького р-ну м.Києва: презентація
Лотоцька В.М. Використання фольклору в музично-ритмічній діяльності дітей раннього віку ДНЗ № 346 Шевченківського р-ну м. Києва
Любецька З.М. До джерел народних ремесел: презентація колективної творчої роботи з учнями 1-го класу
Стадник Л.О. Математика. Живі задачі (1 клас): презентація

Вивчення елементів геометрії у початковому курсі математики

pirogova[1]Курс математики – важлива складова навчання і виховання молодших школярів, основоположна частина загальної математичної освіти.

Навчання математики забезпечує формування у молодших школярів ключових компетентностей, основою яких виступає «уміння вчитися» як здатність до самоорганізації в навчальній діяльності.

Серед предметних компетентностей, якими має оволодіти молодший школяр, виокремлено і математичну компетентність яка визначається як особистісне утворення, що характеризує здатність учня створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв’язування навчально-пізнавальних та практикозорієнтованих завдань. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Явища природи. Урок-гра у 2 класі

4_gor[1]Спілкуючись із вчителями початкових класів на тренінгах, під час презентацій програми Читання та Письмо для розвитку критичного мислення (ЧПКМ), на семінарах, методичних об’єднаннях, педрадах, ми зрозуміли, що найбільше хвилює вчителя початкових класів запитання:  «Як поєднати необхідні складові традиційного уроку та технології розвитку критичного мислення?». Ми пропонуємо урок з позакласного читання для демонстрації методів критичного мислення на уроці у початковій школі. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Мовчазне читання в початкових класах

havrosh[1] У сучасних умовах функціонування школи, коли мова йде про виховання дитини як особистості, основним завданням уроків читання в початкових класах є підготовка читача, який уміє відчувати й давати власну оцінку прочитаному; формування у дитини поглядів на навколишню дійсність; створення морально-етичних ідеалів.

     Читання є складним процесом, який неможливо визначити однозначно, оскільки існує багато різновидів діяльності, яка зветься читанням: читання мовчки гостросюжетного твору, перечитування улюблених поезій (для себе), читання вголос (для когось), переглядання тексту в пошуках певної інформації, читання з певним навчальним завданням, перечитування власного тексту з метою його вдосконалення і т.д. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Школа – це передовсім книга

dity[1]Однією з найважливіших педагогічних проблем для В.О.Сухомлинського була проблема читання.  Про яку б сферу діяльності школяра не йшлося (розумову чи естетичну, моральну чи трудову), В.О.Сухомлинський завжди апелював до книжки, яку вважав найвпливовішим засобом виховання гармонійної особистості дитини. Недарма одним з культів, які  панували в школі великого педагога, був культ книги.

Я не уявляю собі, писав В.О.Сухомлинський,  повноцінного, всебічного розвитку підлітка, юнака, дівчини без того, щоб вони не мали своїх улюблених книжок, своїх улюблених письменників. Виховуючи людину, проектуючи її особистість, я завжди прагнув того, щоб уже в початковій школі в кожного мого вихованця була своя маленька бібліотечка. У середніх і старших класах це вже солідна бібліотека, у якій налічується сто — сто п’ятдесят книжок. Як музикант не може жити без того, щоб не брати до рук свого улюбленого інструмента, так мисляча людина не може жити без перечитування улюблених книжок. ДЕТАЛЬНІШЕ >>