Archive for Методична скринька

Наставництво у професійному розвитку педагогів закладів дошкільної освіти: принципи, ролі, етапи

IMG-97133764e9bb8106c5a37975b413138c-V    

    22 березня цього року у закладі дошкільної освіти № 784 для вихователів-методистів столиці відбувся Круглий стіл «Наставництво у професійному розвитку педагогів закладів дошкільної освіти: принципи, ролі, етапи».

Мета Круглого столу – актуалізація проблеми наставництва як елементу професійного розвитку педагогів дошкільних закладів освіти в контексті ідеї безперервної освіти.

Учасники з великим інтересом включилися в обговорення проблеми наставництва; було сказано про категорію педагогічних працівників, які конче потребують наставництва; виокремлено характеристики, які мають бути властиві ефективному наставнику; показана роль вихователя-методиста в організації наставництва. Жвавий відгук викликала позиція щодо психологічного портрету педагога, який не може бути наставником.

Програма Круглий стіл 22.03.2018

ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Реалізація наскрізного освітнього процесу у дошкільній і початковій ланках освіти

  IMG-3ef55e6d8cf34a0da171d22d69cf4761-V 23 березня 2018 року в Київському міському будинку учителя відбувся круглий стіл  «Реалізація наскрізного освітнього процесу у дошкільній і початковій ланках освіти».

  Організатором круглого столу виступила кафедра методики та психології дошкільної і початкової освіти Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка. Серед запрошених гостей були: Жиліна Т. І., начальник відділу дошкільної освіти Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Белєнька Г.В., завідувач кафедри дошкільної освіти Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка  доктор пед. наук, професор, викладачі кафедри, а також вихователі-методисти столиці.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Міжнародний день жінок і дівчат у науці

   20180209_10091222 грудня 2015 року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію    № 70/212, якою             11 лютого проголошено Міжнародним днем жінок і дівчат у науці. Наука і гендерна рівність – невід’ємні елементи процесу досягнення цілей розвитку. За останні 15 років світове співтовариство досягло значних успіхів у справі залучення жінок і дівчат у науку.

   До Міжнародного дня жінок і дівчат у науці кафедра методики та психології дошкільної і початкової освіти Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка провела Міський науково-практичний семінар для завідувачів/методистів районних науково-методичних центрів м. Києва «Жінка-науковець у сучасному світі».

План семінару на 09.02.2018

Меленець Л.І. Науковий керівник як супровідник молодого науковця до передбаченого результату 

Лигомина Т.А. Професійний імідж сучасної жінки-науковця

ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Кроки реалізації проекту “Початкова школа: освіта для життя”

   Зміни в системі суспільних відносин активно впливають на освіту, вимагаючи від неї мобільності й адекватної відповіді на завдання нового історичного етапу, окреслюючи стратегічні пріоритети розвитку української школи в умовах реформування освіти, що ґрунтуються на основних положеннях базового Закону України «Про освіту», Концепції «Нова школа». Серед головних стратегічних пріоритетів визначено:

- орієнтація на базові цінності розвитку освіти відповідно до світових тенденцій,

- модернізація змісту освіти,

- запровадження адекватної структури української школи,

- 12-річний термін здобуття повної загальної середньої освіти,

- утвердження інноваційного навчання як нового типу організації освітнього процесу,

- застосування компетентнісно орієнтованих методик і технологій навчання та оцінювання результатів навчання,

- удосконалення підготовки педагогічних працівників, здатних стати провідниками змін.

   У зв’язку з реформуванням шкільної освіти варто говорити про нову роль учителя в умовах нової української школи. Автономія навчального закладу надає вчителеві академічну свободу в виборі методів і технологій навчання, програм, підручників і навчальних посібників, побудови авторських освітніх програм. Учитель із транслятора і джерела знань має стати наставником і помічником учня в виборі ним власної освітньої траєкторії, допомогти йому виявити і розвинути свої таланти й здібності, визначитися в майбутньому життєвому шляху. Для цього він має не лише володіти сучасними педагогічними технологіями, умінням управляти індивідуалізованим освітнім процесом, а й бути обізнаним із різними психологічними теоріями індивідуальної і групової роботи з учнями, мати відповідні навички впливу на дитину.

   Зазначимо, що окреслені стратегічні пріоритети розвитку української школи породжують розмаїття проблем її реформування, одна з яких стосуються розвитку професійної компетентності сучасного вчителя. Виникає необхідність змінити підходи в організації післядипломної освіти педагогічних працівників на основі персоніфікованого навчання, тобто створення кожному педагогу умов для оновлення й удосконалення своєї професійної компетентності в прийнятний для нього спосіб. Замовником у цьому процесі має стати сам педагог, якому держава готова надавати необхідні для цього можливості й стимули. У зв’язку з цим особливої ваги набуває питання організації особистісно зорієнтованого проектування змісту, методів, форм, термінів навчання, відповідно до індивідуальних запитів слухачів (потреб, інтересів, можливостей).

    Відповідно, роботу науково-викладацького складу кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти у 2017-2018 н. р. спрямовано на моделювання змісту сучасної післядипломної педагогічної освіти, відбору і структуруванню змісту навчальних програм на компетентнісних засадах та їх впровадження в практику.

   Ключовою ідеєю цих програм є раціональне поєднання логічно побудованої фахової підготовки педагогічних працівників із можливістю побудови власної траєкторії підвищення кваліфікації на основі індивідуальних потреб. Практичною реалізацією цих можливостей стала пропозиція близько 40 різноманітних тем занять вибіркової частини курсів, що стосуються як удосконалення професійних компетентностей педагогічних працівників, так і їхніх особистісних потреб щодо розвитку творчого потенціалу і психологічної підтримки. Реалізація нового змісту освіти дорослих здійснюється на семінарах-проблематизаціях; навчально-діяльнісних іграх; уроках-лабораторіях; рефлексивних семінарах; спільних науково-практичних конференціях та ін.

    efl

    Принциповим напрямом роботи кафедри у цьому навчальному році є популяризація запровадженого Університетом регіонального інноваційного проекту «Початкова школа: освіта для життя», відображення у моделі змісту підвищення кваліфікації педагогів його науково-методичного супроводу.

   Віктор Олександрович Огнев’юк, ректор Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор філософських наук, професор, академік НАПН, науковий керівник педагогічного експерименту «Початкова школа: освіта для життя», підкреслював, що в нині діючій системі освіти вчитель – актор, у запропонованій – він стає режисером. Для досягнення мети експерименту «Початкова школа: освіта для життя» викладачі кафедри О.О. Ліннік, Л.В. Кравчук розробляють рукописи інтегрованих навчальних посібників; О.В. Полякова, В.М. Щербина, М.О. Шопіна, Г.Д. Щекатунова розробили навчальні програми, тренінги для слухачів курсів підвищення кваліфікації, які виокремлюють такі теми, як інтелектуальне, фізичне та емоційне благополуччя учнів; формування у школярів цілісної картини світу на основі глибокої інтеграції змісту освіти; розвиток потреби учнів у постійному самовдосконаленні; значне розвантаження освітньої програми початкової школи; спрямованість на успішну адаптацію дитини до постійно змінюваних обставин життя завдяки розвитку комунікативних здібностей, креативності та критичного мислення; широкі можливості для педагогічної автономії та творчої діяльності тощо.

Методичний кейс: Кловський ліцей № 77

Методичний кейс: гімназія “Міленіум” № 318

ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Міські Грінченківські читання для педагогів закладів дошкільної освіти м. Києва

«Гуманістичні ідеї педагогічної та літературної творчості Бориса Грінченка»

Алла Гончаренко, канд. пед. наук

P71206-104405

  Щорічно у Київському університеті імені Бориса Грінченка відбуваються Грінченківські читання – вшанування пам’яті письменника і педагога, новатора і перекладача, громадського діяча і глибокого психолога – Бориса Дмитровича Грінченка.

   Цього року Грінченківські читання відбулися у Національній бібліотеці України для дітей (вул. Януша Корчака, 60, веб-сайт: http://www.chl.kiev.ua/). У читаннях взяли участь працівники бібліотеки, викладачі кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, педагоги дошкільних навчальних закладів Києва.

   Цікаво та захоплююче Ніна Іванівна Шкоденко, провідний бібліотекар відділу рідкісних книг Національної бібліотеки України для дітей, презентувала зразки творів Бориса Грінченка, що вийшли друком за часів життя автора. Коментуючи ці видання, Ніна Іванівна наголошувала на особливостях оформлення книг того часу, на умовах їх видання, на доступності для дитини. Для учасників зібрання це була унікальна нагода погортати сторінки раритетних видань, неоціненних скарбів живого слова, відчути мистецький почерк відомого і невідомого педагога й письменника.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Нова українська школа: від стратегії до реалізації

   На наших очах відбувається становлення нової української школи, яка потребує інших засобів мислення, поведінки, створення нових підходів до навчання учнів. Метою освітніх новацій є формування у школярів цілісної картини світу на основі глибокої інтеграції змісту освіти; спрямованість на успішну адаптацію дитини до постійно змінюваних обставин життя завдяки розвитку комунікативних здібностей, креативності та критичного мислення; інтелектуальне, фізичне та емоційне благополуччя учнів, розвиток потреби учнів у постійному самовдосконаленні; широкі можливості для педагогічної автономії та творчої діяльності.

   А як же це реалізується в школі сьогодні?

   Кафедра методики та психології дошкільної і початкової освіти активно включена в процес побудови нової освіти та проваджує педагогіку партнерства – науково-педагогічні працівники кафедри опікуються роботою навчальних закладів м. Києва (Кловський ліцей № 77 Печерського району, СШ № 322 Деснянського району, СЗШ № 169 Шевченківського району).

   Так, педагогічний колектив ЗНЗ № 169 на чолі з директором школи Маняченко Л.Г. творчо підійшов до реалізації Концепції нової української школи, саме тому виникло бажання ознайомити педагогічну громаду з певними аспектами їхньої діяльності.

   Одним з ключових принципів нової української школи є принцип «батьки-партнери», коли вчителі допомагають батькам здобувати спеціальні знання про розвиток дитини. Саме цим керувалися в школі № 169 запроваджуючи комплексний освітньо-виховний проект «Читай, думай, дій», що має на меті привернути учнів до книги, створити в школі справжній культ книги.

Без імені 1

  Інтерес до книги повинен формуватися уже з перших днів перебування дитини в школі. Оскільки діти, особливо учні початкових класів, схильні брати приклад з батьків, робота з батьками має значення для залучення до читання їхніх дітей.

   На батьківських зборах були запропоновані «Правила читання з дитиною» для сімейного читання під гаслом «Сімейні традиції – 30 хвилин з книгою.
 рисунок 2іhbc3
  Щоб дитина успішно оволодівала знаннями, уміннями, навичками її треба зацікавити.

   Також навчальні заклади ефективного впровадження концептуальні ідеї нової української школи щодо інтегрованого навчання, формування у школярів цілісної картини світу. У початковій школі стартували перші інтегровані уроки:

Без імені4     

  • «Закріплення знань з теми “Іменник»  інтегрований уроком з української мови та літературного читання;

  
  

  • інтегрований урок з  читання та театрального мистецтва на тему: “Невідоме життя Т. Г. Шевченка” – вдале поєднання сучасних технології навчання з вправами театральної майстерності. Учні та вчитель підготували цікаву маловідому інформацію з життя українського митця.Без імені 5

  
   Без імені5інтегрований урок предметів    природничо-математичного циклу «Таблиця множення на 8. Коли птахи повертаються із вирію?»

 

 

 

  • інтегрований урок на тему: «Прикметник» (українська мова + природознавство + трудове навчання).

Без імен 7Без імені6

   Для збагачення сенсорного досвіду учнів початкової школи та з метою пізнання особливостей природних матеріалів та можливостей їх використання відповідно до властивостей, формування доступних для дитини уявлень, сенсорних еталонів, вчителі разом з учнями почали використовувати в роботі пісочну анімацію.Без імені9Без імені8

   Це лише перші кроки на початку великого шляху реформування шкільної освіти. Маємо пам’ятати, що навчально-виховний процес в освітньому закладі потребує його переведення в якісно новий стан, більш відкритий щодо попереднього, створюючи при цьому відповідні умови для постійної реалізації освітніх інновацій та підтримки педагогів-інноваторів; надання конкурентоспроможних освітніх послуг, у тому числі комп’ютерних; здійснення оперативного інформаційного зв’язку з усіма учасниками навчально-виховного процесу, роботи в мережі Інтернет; інтеграції у міжнародний освітній простір; постійного залучення інвесторів; створення конкурентоспроможного освітнього середовища; підготовки конкурентоздатних випускників, адаптованих до швидко змінюваних вимог суспільства.

У картинній галереї: інноваційність, варіативність форми та змісту сучасної лекції

    Педагоги дошкільних навчальних закладів вже помітили, що викладачі кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти постійно шукають нові й нові форми роботи зі слухачами курсів підвищення кваліфікації.

    Цей пошук пояснюється: бажанням бути корисними й цікавими для педагогів; необхідністю застосування методів активного навчання; пробудити в слухачів стійкий пізнавальний інтерес до предмету обговорення; викликати бажання застосувати інновації у своїй роботі; вихід за межі аудиторії з метою урізноманітнення навчально-пізнавального середовища в межах мегаполісу.

Мuseum

Серед варіативності сучасної лекції, адаптованих до наших потреб, виокремлюємо лекцію-екскурсію. Проводимо навчальні заняття не у звичних для всіх аудиторіях, а виїздимо до музеїв, бібліотек, виставок, центрів тощо.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Моделюємо педагогічний процес ознайомлення дітей зі зразками живопису

Алла Гончаренко, канд. пед. наук,

доцент кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти

Інституту післядипломної педагогічної освіти

    Дотримуючись традиційних позицій, вихователі ще намагаються дати дитині чим більше знань, що у сучасних педагогічних підходах є хибним підходом.

    Зауважуємо, що важливим і природним є створення ситуації розвитку для кожного дошкільника. Обґрунтувавши морально-духовну, естетичну доцільність ознайомлення з оригіналами художніх творів та їх репродукціями, можна сподіватися на ціннісне сприйняття зображеного, на адекватні емоційні прояви, на мовленнєву активність дітей. Якщо така активність недостатня, то обираймо такі запитання, які викликали б зацікавленість та обов’язково були посильними для вирішення: запитання-провокації, запитання-роздуми, запитання-сумніви, запитання-пошуки, запитання-здивування, запитання-завбачення тощо.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Прийоми-пропозиції знайомства дітей з картиною

     Твори малярства набувають свого виняткового значення і впливають на розвиток мовленнєвої особистості тоді, коли вона здатна пов’язати між собою окремі, нібито розрізнені, об’єкти, об’єднати їх сюжетом, на основі попереднього досвіду здогадатися, що стоїть за статичністю зображеного, “прочитати” рух у нерухомому. Це підштовхує малюка вдаватися до не мовленнєвих засобів. Перший або побіжний погляд на зображення не відразу може розкрити цілісність задуму художника, однак дошкільник має право індивідуально обирати час, місце, тривалість його розглядання.

     Яскравості та виразності набуває будь-який фрагмент педагогічної дії за наявності картини. Вона й посідає почесно-центральне місце у груповій кімнаті, збирає навколо себе зацікавлених, мало-помалу впускає у свій світ допитливих, запрошує ввійти у зображений сюжет охочих, дивує вигадливих перетворенням площинних зображень у об’ємні, а всіх разом – заохочує до запитань, розповідання, описування, переказування, пригадування пригод з власного досвіду тощо.  Та звідки прийшла, де взялася ця картина-чарівниця, картина-загадка, картина-співрозмовниця?

ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Реформування початкової освіти:реалії і перспективні шляхи розв’язання проблемних питань

1130 березня 2017 р. на базі Центру моніторингу якості столичної освіти було організовано засідання круглого столу «Нові підходи реформування системи навчання у початковій школі» та проведено дискусію на тему: «Думка вчителів початкових класів та представників батьківської громадськості щодо нововведень у початковій школі».

ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Сапцова Т.О. Презентація результатів соціологічного дослідження         https://drive.google.com/open?id=0B-w4R1fRWbd6N2pWTVd4TDRJUnM